Підшипники
У нас в широкому асортименті представлені:
Класифікація підшипників
Підшипник (Вальниця) - технічний пристрій опор валів та осей, що забезпечує обертання, хитання, гойдання чи лінійне переміщення валу, або іншої конструкції з найменшим опором.
Підшипники служать опорами для валів та обертових осей, забезпечують можливість обертання вала, сприймають радіальні й осьові навантаження, що діють на вал, і передають їх на корпус машини. Їх призначення - мінімізація тертя між рухомою і нерухомою частинами машин і обладнання для зменшення втрат енергії на нагріваення і знос елементів машин і обладнання.
Від якості підшипників у значній мірі залежать працездатність і довговічність роботи машини.
За видом тертя їх розділяють на підшипники кочення і підшипники ковзання. У підшипниках ковзання опорна ділянка вала або осі ковзає по робочій поверхні підшипника. У підшипниках кочення тертя ковзання заміняється тертям кочення (установкою тіл кочення).
Підшипники кочення
Підшипники кочення представляють собою готовий вузол, основними елементами якого є тіла кочення – кульки чи ролики, які утримуються на визначеній відстані один від одного - сепаратором.
За формою тіл кочення підшипники бувають:
- Кулькові
- Роликові - залежно від форми роликів розділяють на групи з: короткими та довгими циліндричними>, конічними, бочкоподібними , голчастими, витими.
Кулькові підшипники вибирають для більшої швидкості обертання
Роликопідшипники обирають для більшого навантаженн
За числом рядів кочення підшипники класифікуються :
- однорядні
- дворядні
- чотирирядні
За напрямом сприймання навантаження:
- радіальні - сприймають тільки навантаження напрямлене перпендикулярно до осі обертання;
- упорні - сприймають тільки осьове навантаження;
- радіально-упорні - сприймають комбіноване навантаження у вигляді одночасно діючих радіальних і осьових;
- упорно-радіальні - сприймають в основному осьові сили, і одночасно незначні радіальні сили.
За способом компенсації перекосів вала:
- самоустановлювальні сферичні. Вони допускають перекоси кілець до 2°-3°, завдяки чому можуть працювати при збільшених деформаціях валів і при неспіввісносному розміщенні отворів під підшипники в окремих опорах вала.
- несамоустановлювальні
За формою внутрішнього отвору класифікуються:
- циліндричні
- конічні
За класами точності:
- 0 (нормальний клас)
- 6 (підвищений)
- 5 (високий)
- 4 (особливо високий)
- 2 (надвисокий)
За розмірами з однаковим внутрішнім діаметром: За радіальним розміром (5 серій діаметрів): надлегка; особливо легка; легка; середня; важка. За шириною(4 серії ширин) особливо вузька; вузька; нормальна широка; особливо широка.
Підшипники кочення мають переваги перед підшипниками ковзання:
- менші моменти сил тертя і значно менші (у 5...10 раз) пускові моменти;
- значно менші вимоги до догляду,
- простота заміни,
- менша витрата мастильних матеріалів;
- велика несуча здатність на одиницю ширини підшипника;
- значно менша витрата кольорових металів,
- менші вимоги до матеріалу і термічної обробки валів.
Недоліки підшипників кочення:
- великі габарити по діаметру;
- значно менша довговічність при великих кутових швидкостях і навантаженнях;
- менша здатність демпфірувати коливання;
- нероз’ємність конструкції.
Основні причини втрати працездатності підшипників кочення:
- викришування від втоми, яке спостерігається в підшипниках після тривалого часу їхньої роботи в нормальних умовах;
- зношення, що спостерігається при недостатньому захисті від абразивних часток (пилу і бруду);
- руйнування сепараторів, яке дає значний відсоток виходу з ладу підшипників кочення, особливо швидкохідних;
- розколювання кілець і тіл кочення, яке зв'язано з ударними і вібраційними перевантаженнями, неправильним монтажем, що викликає перекоси кілець, заклинювання тощо;
- залишкові деформації на бігових доріжках і вигляді лунок та вм'ятин, які спостерігаються у важконавантажених тихохідних підшипників.